Чи вступить в дію у січні 2016 року новий Трудовий кодекс України?

Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект нового Трудового кодексу України. Нагадаємо, відповідний законопроект № 1658 підтримали 258 народних депутатів з 226 необхідних на засіданні парламенту 5 листопада. Після першого читання законопроект зобов’язані відправити на експертизу в Міжнародну організацію праці. Висновки цієї експертизи врахують при підготовці документа до другого читання.

Необхідність прийняття Трудового кодексу спричинена тим, що усі трудові відносини на сьогодні регулюються радянським кодексом від 1971 року.

«Норми проекту кодексу, спрямовані на адаптацію трудового законодавства України до Європейської соціальної хартії (переглянутої) і інших міжнародно-правових актів – Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці», – зазначається в пояснювальній записці.

До схваленого нардепами варіанту Трудового кодексу не увійшла поправка, яка мала розширити антидискримінаційні норми, тобто нардепи відхили поправку, яка «забороняла будь-яку дискримінацію у сфері праці, порушення рівності і прав можливості. Обмеження раси, коліру шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичості, сексуальної орієнтації, віку, стану здоров’я, підозри чи наявності ВІЛ/ СНІД, сімейного стану, членства у професійній спілці, участі у страйку та інше». Пропозиція розглянути можливість включення такої поправки в Трудовий кодекс набрала всього 117 голосів.

Юристи ТОВ «ЖЮК Кодекс» спробували проаналізувати детальніше запропоновані зміни.

Трудовий кодекс в новій редакції складається з 9 книг (368 статей), а також прикінцевих та перехідних положень. Основні зміни, які передбачені новим Трудовим кодексом:

1. При прийнятті на роботу обов’язковим стане укладання ПИСЬМОВОГО трудового договору між роботодавцем і працівником. Зараз це відбувається за згодою обох сторін. Крім цього, передбачено заборону без згоди працівника змінювати умови трудового договору. Тобто роботодавець не матиме права вимагати від особи виконувати іншу роботу, змінювати умови праці та визначати меншу зарплату.

2. Вагітні жінки НЕ будуть проходити випробувальний термін при прийнятті на роботу.

3. Причиною звільнення працівника може стати розголошення службової таємниці, грубе порушення правил техніки безпеки, недостатня кваліфікація. Зараз начальник може звільнити працівника лише за пияцтво, прогули та крадіжки.

4. Трудовий тиждень не перевищуватиме 40 робочих годин, а при шкідливих умовах виробництва – 36 годин. При письмовій згоді співробітника кількість годин може бути збільшена до 44. У цьому випадку за кожну годину понаднормової роботи працівникові будуть платити втричі більше. Зараз понаднормовий тариф – вдвічі вище звичайного. За необхідності працювати з 22:00 год. до 06:00 год. оплата робочого часу зросте на 30% (зараз – на 20%).

5. Запроваджується поняття «гнучкого графіка» і можливості роботи на дому. Іншими словами, відпрацьований час буде фіксуватися, але основним критерієм за таких умов стане якісне виконання роботи в поставлений термін.

6. Чоловіки та жінки з однаковим досвідом роботи з аналогічними обов’язками отримуватимуть однакові зарплати. Зараз це питання не регламентується.

7. Керівникам дозволять стежити за співробітниками за допомогою відеокамер. При цьому працівники мають бути попереджені про це, а камери забороняється встановлювати в приміщеннях, де відеоспостереження може принизити гідність людини. Наприклад, у вбиральні. Зараз можливість відеоспостереження не прописана в Трудовому кодексі.

8. Щорічну відпустку збільшать з 24 до 28 днів. Обідню перерву теж буде регламентовано – не менше 30 хвилин, але не більше двох годин. У новому проекті прописано, що працівник має право на короткі перерви упродовж дня.

9. Розмір вихідної допомоги працівника у разі скорочення буде збільшено. Сума залежить від стажу співробітника.

Автори законопроекту зазначають, що Трудовий кодекс у новій редакції може набути чинності вже з 1 січня 2016 року. Попри це є ряд недоліків, які необхідно врахувати і виправити.

Зокрема, стаття 12 законопроекту надає роботодавцям досить широкі повноваження одноосібно приймати нормативні акти у сфері праці шляхом видання наказів, розпоряджень, рішень. Слід передбачити механізм якщо не узгодження, то принаймні відкритості прийняття таких документів та публічної їх експертизи на предмет недопущення порушень трудових прав працюючих.

Досить суперечливою є норма статті 30 проекту Трудового кодексу України, за якою роботодавець має право здійснювати контроль за виконанням працівниками трудових обов’язків, у тому числі з використанням технічних засобів (зокрема аудіо записів, відео спостереження, перевірки електронної пошти тощо). Зазначимо, що таке спостереження, по-перше – має вестися лише з відома працівника, і, по-друге – має бути виправданим кроком, а ступінь виправданості має визначатися шляхом колективних переговорів. При цьому варто пам’ятати, що стаття 32 Конституції України зазначає, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Також суперечливою є норма статті 291 проекту Трудового кодексу України, відповідно до якої жінок, які мають дітей віком до 14 років можуть залучати до роботи у нічний час, надурочно, у вихідні, державні та релігійні свята за їх письмовою згодою. В той же час згідно з чинним законодавством залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це викликається особливою необхідністю і дозволяється як тимчасовий захід. Водночас наявність будь яких обмежень залучення жінок до таких робіт за їх згодою можна розцінювати як порушення їх прав та гендерної рівності про що неодноразово звертали увагу експерти Міжнародної організації праці. 

У проекті Трудового кодексу відсутній чіткий механізм відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника. Необхідно доопрацювати положення щодо порядку вирішення індивідуальних трудових спорів. Враховуючи викладене, законопроект (реєстр. № 1658) потребує ретельного доопрацювання. Тому чи вступить новий Трудовий кодекс в дію у січні 2016 року залишається питанням.