Мораторій на перевірки у 2016 році, або Квест перевірок в дії

Юрисконсульти Житомирської юридичної компанії «Кодекс» завдяки багаторічній юридичній практиці з клієнтами бізнесових структур вирішили нагадати суб’єктам господарської діяльності про існуючу специфіку проведення перевірок державними органами. Ми розпочинаємо публікацію серії матеріалів, які присвячені цій темі, на сайті «Кодексу».

У цій статті ми розглянемо детальніше, кого і хто може перевірити у 2016 році.

Мораторій на перевірки та його підводні камені

Можливо, з метою підтримання професійних здібностей перевіряючих, які засиділись за час дії мораторію на перевірки, що був започаткований ще з 2014 року, а можливо, з іншою більш гуманною метою Наказом Мінекономрозвитку від 30.11.2015 р. № 1553 затверджено План комплексних перевірок підприємств на 2016 рік (далі – План), який передбачає, що з цього року декілька органів державного нагляду (контролю) зможуть одночасно перевіряти підприємство.

До Плану включено понад 13 тисяч суб’єктів господарської діяльності різних форм власності, з різних секторів економіки та з різними ступенями ризику. Хочеться сподіватись, що серед 13020 господарюючих суб’єктів внесених до Плану, включено лише тих, на які не розповсюджуються мораторій на проведення перевірок у 2016 році, що запроваджений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. № 71-УПІ (далі – Закон № 71), але повної впевненості в правильності вибору суб’єктів перевірки, на жаль, немає. Тому пропонуємо опрацювати доданий до наказу план та пошукати в ньому своє підприємство або підприємства своїх знайомих.

Суперечливі закони

Нагадаємо про суть мораторію в 2016 році. Частиною третьою розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 71 передбачено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК).

Також варто підкреслити, що зазначене обмеження щодо проведення перевірок НЕ ПОШИРЮЄТЬСЯ:

- на перевірки суб’єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, а також на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

- на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи – підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, але за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в якому йдеться про дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Звернемо Вашу увагу на те, що за інформацією ДФС України обсяг доходів визначається згідно даних декларації па прибуток за попередній рік.

Упродовж 2015 року і по нинішній час, жодного дозволу Кабміном для перевірок суб’єктів господарської діяльності не давалось.

Що стосується ініціювання перевірок самим суб’єктом господарської діяльності, то причин для прийняття такого рішення існуюча практика підприємницької діяльності детально не конкретизує.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, перевіркам контролерів НЕ ПІДЛЯГАЮТЬ підприємства та ФОП з обсягом доходу за попередній календарний рік до 20 мільйонів гривень, що не ввозять на митну територію України та/або не виробляють, та/або не реалізують підакцизні товари. Повний перелік підакцизних товарів визначено ст. 215 Податкового кодексу України. До речі, це не лише етиловий спирт та алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби і промислові замінники тютюну, пальне, а й ще певні види транспортних засобів – легкові автомобілі, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів.

Зауважимо, якщо відсутній дозвіл Кабміну України або бажання самого суб’єкта господарювання, рішення суду чи вимог КПК, такого суб’єкта господарювання можуть перевірити на предмет наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати ПДФО, ЄСВ, відшкодування ПДВ.

Потрапляють до лав «ощасливлених» і платники єдиного податку другої та третьої (фізичні особи – підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, які не почали застосовувати РРО з 1 січня 2015 року до 30 червня 2015 року включно, згідно Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також необхідно зауважити, що норми Закону № 71 не є зміною або доповненням тільки Податкового кодексу України, цей документ створює цілком самостійну норму, яка поширюється на всі контролюючі органи. Підтвердженням цього є поширена судова практика. Намагання Мін’юсту України тлумачити Закон № 71 з приводу поширення мораторію на окремий контролюючий орган є нічим іншим як перевищенням повноважень, якими не наділено це міністерство згідно положень ст. 150 Конституції України (повноваження Конституційного Суду України). Закон № 71 не звужує поняття перевірки до її окремого виду (планова, позапланова, тощо), тобто дія мораторію поширюється на всі види перевірок, усіх контролюючих органів.

Продовження читайте незабаром.

У випадку запитань, додаткових консультацій Ви можете звернутися до юрисконсультів «Кодексу» за адресою: м. Житомир, вул. Чапаєва, 7 (вул. Степана Бандери, 7), офіс 201, е-mail: zt-kodex@ukr.net. Тел. для довідок: (0412) 41-39-30, (067) 411-44-16.