Перевірка на порозі: Ваші дії

Незважаючи на суттєве скорочення кількості контролюючих органів за останній період, зустрічі з перевіряючими в тій чи іншій сфері, зазвичай не уникнути. Так склалося, що перевірки контролюючих і правоохоронних органів стають не дуже приємною подією для суб’єктів господарювання та керівників підприємств. Розглянемо це питання на конкретному прикладі детальніше.

Якщо суб’єкт господарювання потрапляє під дію мораторію на перевірки у 2016 році, то він має законне право не допускати перевіряючого здійснити перевірку. До того ж з метою уникнень «каральних заходів» перевіряючого органу (застосування арешту активів до такого суб’єкта господарювання тощо), необхідно в найкоротший термін отримати копію наказу контролюючого органу на перевірку, звернутися до юристів, щоб скласти позов щодо неправомірних дій контролерів, а також направити його на розгляд в адміністративний суд.

Постає цікаве питання «Чи має право платник податків на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих перевіряючим органом внаслідок неправомірного застосування арешту його активів тощо?».

Так, має. Наприклад відповідно до пп.9.3.6 п.9.3 ст.9 Закону України від 21.12.00 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих податковим органом внаслідок неправомірного застосування арешту його активів, за рахунок коштів відповідного бюджету згідно із законодавством. Рішення про таке відшкодування приймається судом. Аналогічні умови деталізуються законодавством практично і до інших «каральних заходів».

Якщо мораторій не звільняє Вас від перевірок у 2016 році, пропонуємо Вам ознайомитись з особливостями проведення перевірок та специфікою контролюючих органів.

Які державні органи станом на 2016 рік мають право проводити перевірки?

Кабінетом Міністрів України у додатку до Постанови від 13.08.2014 р. № 408 був наведений Перелік державних інспекцій та інших контролюючих органів, яким надаватиметься дозвіл Кабінету Міністрів України на проведення перевірок підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – підприємців, загалом разом із Державною фіскальною службою налічує 60 перевіряючих органів.

Розпочатим процесом скорочення державних органів з кожним днем кількість контролюючих органів зменшується. Так, наприклад, із 6 квітня 2016 року відповідно до Постанови Кабміну України від 02.09.2015 р. № 667 розпочала роботу Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба), яка об’єднала в собі функції і повноваження Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, Державної інспекції з питань захисту прав споживачів, Державної санітарно-епідеміологічної служби, що припиняються, а також функцій: із здійснення державного контролю за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; здійснення державного нагляду у сфері туризму та курортів; із захисту прав споживачів виробів з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння; державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва. Тому перед початком перевірки не зайвим буде ознайомитись з повноваженнями контролюючого органу, які визначаються законами та/або положенням про окремий контролюючий орган.

Деталізувати повноваження кожного перевіряючого органу сьогодні буде недоцільним з урахуванням триваючої реорганізації державних контролюючих органів. Поруч із тим на прикладі роботи Державної фіскальної служби (далі – ДФС), можна ознайомитись з повноваженнями перевіряючих.

Зокрема, при проведенні перевірок регламентованих Податковим кодексом України (далі – ПКУ), перевіряючі наділені правами визначеними в статтях 20, 81, 54, 82 ПКУ.

Крім цього, під час документальних перевірок з питань дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, перевіряючим надаються права регламентовані ст. 347, 354 Митного кодексу України.

Більш детальну інформацію з питань законодавства щодо повноважень перевіряючих можна отримати, звернувшись до юрисконсультів, зокрема, ТОВ «ЖЮК «Кодекс».

Види перевірок

Як і повноваження перевіряючих, перевірки кожного перевіряючого органу, на жаль, не регламентуються загальним законодавством, а спеціальними нормативно-правовими актами. Навіть в ДФС види перевірок з податкових та митних питань несуттєво відрізняються між собою.

Загалом перевірочні заходи поділяються на планові та позапланові. Відповідно підстава проведення планової встановлюється планом перевірки контролюючого органу. Підстави проведення позапланових перевірок визначаються нормативно-правовими актами (законами, постановами Кабміну України тощо).

За місцем проведення перевірки поділяються на виїзні та невиїзні. Окремими контролюючим органами перевірка проводиться лише на виїзді. Так, наприклад, в Державній службі України з питань праці відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року № 877-V (Закон № 877-V) не передбачено невиїзних перевірок. Порушення фіксуються шляхом проведення перевірки, ревізії, обстеження або огляду.

Що повинні пред’явити контролюючі органи, щоб здійснити перевірку?

Для проведення перевірки перевіряючі повинні надати суб’єкту господарської діяльності визначені законодавством документи. Так, перед початком проведення перевірки органами ДФС у перевіряючих мають бути ( ст. 81.1 ПКУ):

1. Направлення, де зазначено:

- дату видачі;

- найменування контролюючого органу;

- реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта або об’єкта, який перевіряється;

- мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки;

- посаду та прізвище посадової особи, яка проводитиме перевірку.

2. Копія наказу про проведення перевірки.

3. Посвідчення посадової особи контролюючого органу, яка проводитиме перевірку, яке повинно відповідати даним, вказаним у направленні.

Пам’ятайте, що відсутність зазначених документів чи їх неповнота є єдиною умовою, за якої можна не допустити перевіряючих до проведення перевірки.

Відмова платника податків від допуску до перевірки на інших підставах не дозволяється і це може призвести до накладення штрафу від 85 до 170 грн. або від 170 до 225 грн. у випадку повторної відмови упродовж року (ст. 166-3 Кодексу про адміністративні правопорушення).

Продовження читайте незабаром.

На сьогоднішній день усі розуміють, що кваліфікований юридичний супровід під час податкової та інших перевірок буде далеко не зайвим, оскільки працівники контролюючих органів при перевірках нерідко порушують встановлені правила. Наприклад, у Вас можуть вимагати документи, які перевіряючі взагалі не мають права вимагати, або ж при перевірці на співробітників Вашого підприємства чинять тиск. Подібних та інших прикладів дуже багато. Тому найкраще, щоб перед перевіркою Вас і Ваших співробітників проконсультував досвідчений фахівець з податкового права, і він же був присутній під час перевірки, щоб негайно втрутитися у випадку незаконних дій податкових служб. Адже супровід податкових перевірок забезпечить Вам успішне їх проходження, а це – одна з гарантій розвитку Вашого бізнесу.

Захист при перевірках контролюючими органами є одним із пріоритетних напрямків діяльності Житомирської юридичної компанії «Кодекс». З нашим багаторічним досвідом, ми не лише захистимо Ваші інтереси безпосередньо під час самої перевірки, але також, у разі необхідності, зможемо оскаржити неправомірні дії перевіряючих у вищих інстанціях і в суді.

У випадку запитань, додаткових консультацій Ви можете звернутися до юрисконсультів «Кодексу» за адресою: м. Житомир, вул. Чапаєва, 7 (вул. Степана Бандери, 7), офіс 201, е-mail: zt-kodex@ukr.net. Тел. для довідок: (0412) 41-39-30, (067) 411-44-16.